Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Реферативна база даних (11)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Панчак Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
1.

Антонюк В. О. 
Новий манозоспецифічний лектин із кореневищ лілійника рудуватого (Hemerocallis fulva L.): очищення та властивості [Електронний ресурс] / В. О. Антонюк, Л. В. Панчак, М. О. Старикович, Р. С. Стойка // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 2. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_2_5
Із кореневищ лілійника рудуватого (Hemerocallis fulva L.) афінною хроматографією на манані із дріжджів і подальшою іонообмінною хроматографією на DEAE-Toyopearl одержано і очищено новий лектин, вихід якого становить ~ 10 мг з 1 кг свіжої рослинної сировини. Лектин виявляє високу спорідненість до дріжджового манану і низьку - до <$Ealpha>-метил-D-манопіранозиду, D-фруктози, D-туранози і 2-ацетамідо-D-галактопіранози. Він взаємодіє з манозовмісними глікопротеїнами - яєчним альбуміном, овомукоїдом і пероксидазою коріння хрону - але зі значно нижчою афінністю. За результатами електрофорезу в 20 %-му ПААГ із DSNa очищений лектин містить субодиниці з Мм 12 кДа, а за даними гель-хроматографії на колонці Toyopearl HW-55 Мм лектину становить 48 кДа. Він добре аглютинує еритроцити кролика, дещо гірше - щура та мурчака і не аглютинує еритроцити людини. Лектин не втрачає гемаглютинуючої активності після діалізу проти 1 %-го розчину ЕДТА і витримує нагрівання до <$E60~symbol Р roman С> протягом 60 хв.
Попередній перегляд:   Завантажити - 866.602 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Цивінська М. В. 
Ідентифікація складників молочного соку гриба Lactarius pergamenus (Fr.)Fr за допомогою газорідинної хроматографії/мас-спектрометрії [Електронний ресурс] / М. В. Цивінська, Л. В. Панчак, Р. С. Стойка, В. О. Антонюк // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 5. - С. 170-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_5_21
Запропоновано метод розділення метанольного екстракту базидіом Lactarius pergamenus і дослідження фракції, екстрагованої гексаном, яка згідно з результатами попередніх досліджень виявляє найвищу антипроліферативну та протигрибкову активність. Увагу приділено фракціонуванню та аналізу методом газорідинної хроматографії/мас-спектрометрії (ГРХ-МС) екстрагованої гексаном фракції 1.4. Ключову роль у розділенні цієї фракції відіграло застосування діоксану, який добре змішується як з полярними, так і неполярними розчинниками (гексаном, хлороформом, метанолом, водою). Зроблено висновок про повний хімічний склад гексанової фракції метанольного екстракту висушених базидіом Lactarius pergamenus. Показано, що ця фракція на 38 % складається з вищих жирних кислот та їхніх похідних, на 29 % - із фталатів, на 13 % - із сесквітерпенів, на 2 % - з альдегідів - на 18 % і з інших сполук (вуглеводи, спирти, похідні гідразину та неідентифіковані сполуки). Така сукупність речовин дозволяє утворити стійку емульсію молочного соку, який захищає плодове тіло гриба від бактеріальних і грибкових інфекцій та від поїдання ссавцями і комахами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 750.509 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Панчак Л. В. 
Хімічний склад та антипроліферативна активність фракцій метанольного екстракту базидіом Lactarius pergamenus (Fr.)Fr [Електронний ресурс] / Л. В. Панчак, О. Ю. Ключівська, М. В. Цивінська, Р. С. Стойка, Р. Б. Лесик, В. О. Антонюк // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 1. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_1_11
Описано методику розділення метанольного екстракту з базидіом гриба Lactarius pergamenus за допомогою екстракції органічних розчинників і хроматографії на колонці із силікагелем. Ідентифікацію речовин в одержаних фракціях здійснено за допомогою мас-спектрометрії. Антипроліферативну активність визначено з використанням культури мишачих лейкозних клітин лінії L1210. Встановлено, що найвищу антипроліферативну активність має фракція, яка містить речовину з жовто-зеленою флуоресценцією в УФ-світлі. Її ідентифіковано як 3,14,15-триметилфуранолактаран-8-ол. Також помітну роль в цитотоксичному ефекті відіграють супутні вищі жирні кислоти та їх ефіри. Токсична дія триметилфуранолактарану з L. pergamenus на культуру клітин лінії L1210 є в декілька разів слабшою у порівнянні з таким ефектом алантолактону з кореневищ Inula helenium. Однак він є більш ефективним цитостатиком у порівнянні з алантолактоном. Сесквітерпенові сполуки, що містяться у базидіомах грибів роду Lactarius, можуть бути перспективними антипроліферативними чинниками.
Попередній перегляд:   Завантажити - 182.06 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Панчак Л. В. 
Хімічний склад вимороженого метанольного екстракту базидіом справжніх грибів [Електронний ресурс] / Л. В. Панчак, М. В. Цивінська, В. О. Антонюк, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 5. - С. 90-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_5_12
Дослідження хімічного складу грибів та розроблення методів одержання з них біологічно активних сполук є сьогодні актуальним завданням, оскільки вони можуть слугувати джерелом важливих фармакологічно активних або харчових субстанцій. Досліджено хімічний склад осадів, які утворюються за охолодження до -18 <$E symbol Р>С метанольних екстрактів, одержаних із базидіом справжніх грибів. Осади з базидіом 22 видів грибів (21 - базидіальних і 1 - сумчастих грибів) вивчали за допомогою газорідинної хроматографії - мас-спектрометрії. В одержаних осадах достовірно ідентифіковано декілька груп речовин: сахароспирти (маніт і сорбіт); жирні кислоти та їхні похідні; ергостерол (провітамін D2); гіберелін А3 (незначний відсоток у деяких грибів). Встановлено, що в осадах метанольного екстракту грибів усіх чотирьох досліджених представників роду Russula переважає маніт (100 % у R. aeruginea, 98,3 % у R. adusta, 96,2 % у R. foetens та 79,2 % у R. delica). В осаді деяких представників роду Lactarius, крім маніту і сорбіту, виявлено високий вміст вищих жирних кислот та їх похідних. Зокрема, у споріднених видів грибів L. piperatus, L. pergamenus i L. vellereus знайдено високий вміст стеаринової кислоти. Менше її у L. quietus, L. rерraesentaneus, L. rufus, a в L. соntroversus, L. volemus переважає олеїнова кислота. За даними мас-спектрометрії, осад, одержаний із метанольного екстракту Amanita muscaria, складався з метилового ефіру олеїнової кислоти (28 %) та олеїнової кислоти (72 %). У восьми видів грибів в осаді метанольного екстракту було знайдено ергостерол, вміст якого в Clitocybe nebularis сягав 91 %, а у Fomistopsis pinicola, Laetiporus sulphureus та Sarcoscypha coccinea перевищував 50 %. В осаді метанольного екстракту із базидіом L. rufus та L. flexuosus виявлено гіберелін А3. На підставі результатів дослідження зроблено висновок про доцільність застосування стадії виморожування метанольного екстракту в технологічному процесі очищення біологічно активних речовин із базидіом грибів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 299.879 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Антонюк В. 
Нові манозоспецифічні лектини однодольних рослин. Очистка та порівняльна характеристика [Електронний ресурс] / В. Антонюк, Л. Панчак, М. Старикович, Р. Стойка // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Хімія і Біохімія. - 2013. - Т. 33. - С. 141-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pntsh_him_2013_33_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 663.295 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Панчак Л. В. 
Стандартизація сировини Lactarius pergamenus (Fr.) Fr та біологічноактивної субстанції [Електронний ресурс] / Л. В. Панчак, В. О. Антонюк // Фітотерапія. - 2014. - № 2. - С. 45-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2014_2_11
Вперше запропоновано метод ідентифікації висушених базидіом Lactarius pergamenus (Fr.) Fr, визначено основні числові показники і розроблено метод кількісного визначення основної діючої речовини, необхідні для стандартизації сировини та субстанції.Впервые предложен метод идентификации высушенных базидиом Lactarius pergamenus (Fr.) Fr, определены основные числовые показатели и разработан метод количественного определения основного действующего вещества, что необходимо для стандартизации сырья и субстанции.
Попередній перегляд:   Завантажити - 600.689 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Антонюк В. О. 
Очищення і характеристика нового манозоспецифічного лектину із цибулин гіацинтика гостролопатевого (Hyacinthella аcutiloba К. Perss.) [Електронний ресурс] / В. О. Антонюк, Л. В. Панчак, М. О. Старикович, Х. C. Струтовська, Р. С. Стойка // Biotechnologia Acta. - 2013. - Vol. 6, № 3. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_3_9
Із цибулин гіацинтика гостролопатевого (Hyacinthella acutiloba K. Perss.) афінною хроматографією на дріжджовому манані та подальшою іонообмінною хроматографією на DEAE-Toyopearl очищено новий лектин з виходом 6,5 мг/кг свіжої сировини. Найкращим інгібітором цього лектину серед випробуваних моно- та дисахаридів була D-тураноза (Glcp alpha1-3 Fruf). Дуже сильним інгібітором активності лектину є дріжджовий манан. Слабкими інгібіторами були alpha-метил-D-манопіранозид, D-фруктоза і 2-ацетамідо-D-галактопіранозид. Лектин також слабо взаємодіяв із глікогеном печінки свині, крохмалем і манозовмісними глікопротеїнами (яєчний альбумін, овомукоїд і тиреоглобулін бика) і не взаємодіяв з пероксидазою хрону та лужною фосфатазою кишечника теляти. За даними електрофорезу в 20 %-му PAAG із SDS, лектин складається з субодиниць з молекулярною масою 12 кДа. Його молекулярна маса, визначена гель-хроматографією на колонці Toyopearl HW-55, становила 48 кДа. Лектин найкраще аглютинує еритроцити кролика, гірше - мурчака, дуже слабко - щура і не аглютинує еритроцити людини та кози. Він не втрачає гемаглютинуючої активності після діалізу проти 1 %-го розчину динатрієвої солі ЕДТА і витримує нагрівання за температури +65 градусів за Цельсієм протягом 1 год.
Попередній перегляд:   Завантажити - 177.789 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського